Щойно з’являється молода травнева кропива — я вже знаю, що настав час для однієї з найцінніших заготівель на зиму. Багато років тому випадково спробувала заквасити кропиву, і тепер роблю так щороку. Взимку така баночка для мене справжня знахідка: відкриваю — і зелений борщ, суп або щі вже мають той самий насичений весняний аромат.
Найголовніше — не зволікати. Саме у травні кропива найніжніша, соковита, зі ще м’якими стеблами й максимально насиченим смаком. У цей час вона чудово підходить для квашення.
Яку кропиву збираю
Для заготівлі беру лише молоду верхівку — приблизно 2–3 розетки разом із ніжним стеблом. Корінь не вириваю, просто акуратно зрізаю або зриваю верхню частину.
Іноді додаю трохи молодого щавлю — приблизно 10–15% від загальної маси. Так смак виходить цікавіший, із легкою кислинкою, а взимку це вже майже готова заправка для зеленого борщу.
Як готую квашену кропиву
Принесену зелень добре промиваю й розкладаю на рушнику, щоб трохи обсохла. Не пересушую — важливо, щоб у кропиві залишився природний сік.
Потім дрібно нарізаю все разом із молодими стеблами. Не хвилюйтеся — після квашення вони стають дуже м’якими й зовсім не відчуваються в супі.
Далі починається найважливіше.
На 400 г зелені беру 20 г звичайної кам’яної солі.
Спочатку добре переминаю кропиву руками, щоб вона пустила сік. Потім додаю сіль і ще раз ретельно мну масу. Буквально за кілька хвилин кропива починає активно виділяти густий темно-зелений сік — саме він і потрібен для правильного квашення. Додатковий розсіл не потрібен.
Як квашу і зберігаю
Щільно утрамбовую зелень у чисту банку. Важливо, щоб кропива була добре притиснута й покрита власним соком.
Кришку закриваю не щільно — залишаю можливість виходити повітрю. Банку ставлю в тепле місце приблизно на 3 доби. Час від часу проколюю зелень дерев’яною паличкою й трохи притискаю, щоб процес квашення йшов рівномірно.
Після цього переношу баночку в прохолодне місце або холодильник.
Взимку така заготовка для мене реально «на вагу золота». Відкрив баночку — і смак весни вже в тарілці. Особливо люблю додавати у зелений борщ — виходить ароматно, яскраво й дуже по-домашньому.