Після часнику й цибулі я грядку порожньою не залишаю. Земля ще тепла, попереду достатньо часу, а бур’яни тільки й чекають, щоб зайняти вільне місце. Краще вже я посію щось корисне — і до осені ще матиму свіжу зелень, редиску або навіть молоду картоплю.
Найпростіше після цибулі та часнику посіяти зелень. Кріп, салат, рукола, шпинат, петрушка, кінза — усе це швидко сходить і добре росте на звільненій грядці. У середині літа земля прогріта, тому насіння не лежить тижнями, а дружно прокидається. Через кілька тижнів уже можна зрізати першу ніжну зелень до салатів, супів і консервації.
Ще один хороший варіант — горох. Я раніше думала, що його сіють тільки навесні, але ранні сорти цілком встигають дати стручки до холодів. А користі від нього подвійно: і поїсти буде що, і ґрунт після нього стає кращим. Після збору стручків бадилля можна не викидати, а прикопати в грядку.
Редиску після часнику теж дуже люблю сіяти. Влітку вона часто виходить навіть смачнішою, ніж весняна: соковита, міцна, без зайвої гіркоти. Головне — брати ранні сорти й добре поливати, бо без вологи коренеплоди швидко грубіють.
Добре встигають і дайкон з редькою. Для них якраз підходить друга половина літа, коли день поступово коротшає. Коренеплоди наростають гарні, щільні, і восени така грядка дуже виручає.
Якщо залишилася стара картопля, можна спробувати посадити її після часнику. Варіант трохи незвичний, але цікавий. Великої картоплі може й не бути, зате восени можна накопати молоденької — з тонкою шкіркою, ніжної, такої, як на початку літа.
А коли немає бажання знову доглядати за овочами, я просто сію сидерати. Найбільше люблю фацелію. Вона швидко нарощує зелену масу, не дає бур’янам розгулятися і добре оздоровлює землю. До того ж її можна сіяти майже перед будь-якою наступною культурою.
Єдине, чого я не саджу після цибулі та часнику, — це знову цибулю, часник, порей чи шалот. У них спільні хвороби й шкідники, тому краще не ризикувати врожаєм наступного сезону.