Коли достигає вишня, намагаюся закрити хоча б кілька баночок саме так. Без цукру, без довгої стерилізації й без зайвої мороки. Взимку відкриваєш — а аромат такий, ніби щойно ягоду з дерева зірвали.
Мені дуже подобається цей спосіб, бо вишня виходить натуральна, не нудотно солодка, чудово підходить і для компоту, і для вареників, і до пирогів. А ще просто смачно ложкою з’їсти.
Інгредієнти:
- вишня
- вода
- чисті банки
- металеві кришки
Приготування:
Вишню добре промиваю й перебираю. Якщо є пошкоджені ягоди — відкладаю, для заготівлі беру тільки хороші.
Розкладаю вишню у чисті літрові банки. Банки спеціально не стерилізую — головне, щоб були добре вимиті.
Кип’ячу воду й заливаю банки з вишнею вперше до самого верху. Накриваю кришками й залишаю постояти приблизно 10–15 хвилин, можна трохи укутати рушником.
Потім воду акуратно зливаю назад у каструлю, знову доводжу до кипіння й вдруге заливаю банки.
Одразу закочую кришками, перевертаю догори дном і добре укутую ковдрою до повного охолодження.
У результаті вишня виходить дуже ароматна, соковита й максимально схожа на свіжу. Взимку така баночка — справжня знахідка: і на компот, і у випічку, і просто коли захотілося шматочок літа.