Минулого сезону я перепробувала кілька сортів огірків, але один із них настільки мене вразив, що тепер точно саджатиму щороку. І не лише я — насіння цього гібрида вже активно скуповують сусіди та знайомі.
Мова про «Ліліпут F1». Чесно кажучи, давно не бачила настільки вдалого поєднання врожайності, смаку та компактного розміру.
Чим мене підкорив цей сорт
Перш за все — раннім урожаєм. Перші огірочки я почала збирати дуже швидко, приблизно через 40 днів після сходів. Для мене це великий плюс, бо завжди хочеться скуштувати свої домашні огірки якомога раніше.
Ще одна перевага — розмір. Огірочки невеликі, акуратні, приблизно 7–9 см. Саме такі я найбільше люблю для консервації.
У банках виглядають просто ідеально.
Огірки хрусткі, солодкі й зовсім без гіркоти
Оце для мене найголовніше.
Навіть коли стояла спека, плоди все одно залишалися соковитими та солодкими. Жодного гіркого огірка за сезон я не зірвала.
М’якоть щільна, хрустка, без пустот усередині. Насіння дрібне й ніжне.
А запах… справжній аромат домашнього огірка, як у дитинстві з бабусиної грядки.
З одного квадратного метра я зібрала приблизно 10 кг огірків.
Для засолювання — просто знахідка
Саме для банок цей сорт тепер мій фаворит. Огірочки маленькі, рівненькі, щільні. Після маринування залишаються хрусткими й не стають м’якими. Тепер спеціально збираю їх ще маленькими — буквально по 5–6 см. Для консервації це ідеальний варіант.
Тепер «Ліліпут F1» у мене — один із головних фаворитів на грядці. І схоже, не тільки в мене.