Щороку одна й та сама історія: дивлюсь на яскраві пакетики з насінням, читаю “суперурожайні”, “найсмачніші” — і хочеться купити все. Але на практиці з восьми сортів добре показують себе максимум два-три.
Цього разу я вирішила не гадати, а перевірити. Посадила 8 різних сортів і гібридів кабачків, догляд був однаковий — полив, розпушування, мінімум підживлень. І от результат: лише три сорти дійсно виправдали очікування. Решта — повз.
Спочатку коротко про розчарування.
- “Золотинка” виглядає красиво, але врожай слабкий, шкірка грубіє швидко, смак так собі.
- “Іскандер F1” ранній і рівний, але прісний на смак, без тієї самої “кабачкової солодкості”.
- “Грибовський 37” розрісся як джунглі, а толку мало — водяниста м’якоть і слабкий урожай.
- “Аеронавт” — взагалі провал: великі, але несмачні, з величезною серцевиною.
А тепер про тих, хто реально вартий місця на грядці.
3 місце — “Цукеша”
Дуже надійний сорт. Кущі компактні, не розвалюються. Плоди темно-зелені, м’якоть щільна і соковита. Найбільший плюс — довго не грубіє шкірка. Ідеальний для смаження, оладок і рагу.
2 місце — “Кавілі F1”
Справжній “роботяга”. Дуже ранній і надзвичайно врожайний. Дає зав’язі навіть без запилення, тому не залежить від погоди. Кабачки рівні, ніжні, без пустот. Мінус один — насіння щороку треба купувати.
1 місце — “Скворушка”
Мій фаворит.
Неймовірно смачний сорт. М’якоть ніжна, трохи масляниста, при смаженні дає той самий “золотий” смак. Урожай стабільний, кущі зручні, плоди ідеальні, поки молоді. Чудово підходить для всього — від смаження до заморозки.
Після цього експерименту я для себе вирішила:
не варто гнатися за кількістю сортів — краще обрати перевірені.
Наступного сезону саджатиму тільки ці три:
- “Кавілі F1” — для раннього врожаю
- “Цукеша” — для стабільності
- “Скворушка” — для смаку
І чесно скажу: краще три хороші кущі, ніж вісім “аби були”.