Огірки для зберігання в квартирі. Коли місця в підвалі немає, цей рецепт мене завжди виручає. Огірки виходять хрусткими, маринад залишається прозорим, а банки спокійно стоять у квартирі дуже довго. Усе завдяки одному простому інгредієнту, який давно замінив мені оцет у багатьох заготовках.
Інгредієнти:
- огірки — 2 кг
- листя чорної смородини — по 2 шт. на літрову банку
- листя малини — по 2 шт. на літрову банку
- парасолька кропу — по 1 шт. на банку
- чорний перець горошком — по 5 шт. на банку
- лавровий лист — по 1–2 шт. на банку
- запашний перець — по 2 горошини на банку
- насіння гірчиці — за бажанням (до 1/4 ч. л. на банку)
- лимонна кислота — приблизно 1/5 ч. л. на літрову банку
Для маринаду (на 1 літр води):
- сіль — 25 г
- цукор — 1 ст. л. з гіркою
Приготування:
Для консервації відбираю лише міцні, свіжі огірки. Замочую їх у дуже холодній воді на 2–3 години, після чого добре промиваю.
Літрові банки та кришки стерилізую будь-яким зручним способом. На дно кожної банки кладу листя чорної смородини, малини та парасольку кропу.
Щільно укладаю огірки в банки й заливаю їх окропом до плічок. Прикриваю кришками та залишаю на 10–15 хвилин.
Після цього воду зливаю й одразу заливаю огірки новою порцією свіжого окропу.
Вимірюю об’єм першої злитої води. Для маринаду беру таку саму кількість чистої води, додаючи ще приблизно одну склянку запасу. Всипаю сіль і цукор, доводжу до кипіння та варю, поки вони повністю не розчиняться.
Із банок вдруге зливаю воду. Додаю лавровий лист, чорний і запашний перець, а за бажанням — насіння гірчиці.
Заливаю банки киплячим маринадом. Після цього в кожну літрову банку додаю приблизно 1/5 чайної ложки лимонної кислоти — саме вона є головним секретом цього рецепта.
Одразу герметично закручую банки прокип’яченими кришками, перевертаю догори дном і перевіряю, чи немає протікання. За бажанням можна накрити ковдрою, але це не обов’язково.
Через 10–12 годин ставлю банки в холодильник приблизно на добу, щоб вони повністю охололи. Потім переношу їх у комору або шафу.
Огірки виходять ароматними, міцними й приємно хрусткими, а банки без проблем зберігаються при кімнатній температурі. Саме тому цей рецепт уже багато років залишається одним із моїх найулюбленіших.