Сьогодні готую баклажани на зиму з болгарським перцем і часником, або їх ще називають – “по-грузинськи”. Нічого не потрібно обсмажувати окремими порціями та годинами стояти біля плити. Баклажани виходять цілими, ніжними, кисло-солодкими й трохи гострими, а заливка з червоного перцю та часнику додає їм неймовірного аромату.
Інгредієнти
- баклажани — 3 кг;
- червоний болгарський перець — 2 кг;
- очищений часник — 1 склянка об’ємом 200 мл;
- гострий перець — до смаку;
- рафінована олія — 400 мл;
- оцет 9% — 200 мл;
- цукор — 1 склянка об’ємом 200 мл;
- сіль — приблизно 1 ст. ложка або до смаку.
Вихід: приблизно 9–10 банок об’ємом 500 мл.
Приготування
Баклажани добре мию, зрізаю плодоніжки та нарізаю кружальцями або великими шматочками завтовшки приблизно 1,5–2 см.
Складаю баклажани шарами у велику миску, кожен шар злегка присипаю сіллю. Залишаю на деякий час, щоб овочі пустили сік і з них вийшла можлива гіркота.
Болгарський перець очищаю від насіння та нарізаю шматочками, щоб було зручніше пропускати через м’ясорубку. Разом із перцем перемелюю очищений часник і гострий перець. Використовую дрібну решітку.
Із баклажанів зливаю всю рідину, яка утворилася після соління. Перекладаю їх у велику каструлю та додаю перемелений болгарський перець із часником.
Всипаю цукор, вливаю 9% оцет і рафіновану олію. Сіль одразу не додаю, оскільки баклажани вже були присолені. Обережно перемішую всі складники та ставлю каструлю на вогонь.

Після закипання зменшую вогонь і варю баклажани приблизно 20 хвилин. Періодично дуже обережно перемішую або притискаю овочі лопаткою, щоб вони рівномірно вкрилися заливкою. Під час варіння баклажани стануть трохи прозорими та зменшаться в об’ємі. Важливо їх не переварити, інакше шматочки почнуть розпадатися. Приблизно в середині приготування пробую заливку та за потреби додаю сіль.
Банки заздалегідь добре мию, стерилізую та висушую. Кришки кип’ячу окремо.
Коли баклажани стануть прозорими, але залишатимуться цілими, зменшую вогонь до мінімального. Киплячу заготовку розкладаю у гарячі стерильні банки, наповнюючи їх до самого верху. Щоб шматочки не розвалювалися, набираю баклажани з одного боку каструлі, а решту овочів обережно відсуваю в інший бік. Заготовка повинна весь час залишатися гарячою.

Відразу герметично закручую банки кришками, перевертаю догори дном і добре вкутую ковдрою. Залишаю до повного охолодження, після чого переношу у прохолодне темне місце.
Баклажани виходять яскравими, ароматними та помірно гострими. Взимку їх можна подавати як самостійну закуску, додавати до картоплі, каші або просто їсти зі свіжим хлібом.




