Для цього варення обираю кавуни з товстими шкірками. Після варіння шматочки стають прозорими, пружними та нагадують цукати. Варення має красивий бурштиновий колір і приємний аромат ванілі, лимона та гвоздики.
Інгредієнти:
- 1 кг очищених кавунових шкірок
- 1 кг цукру
- 1 л води
- 2 пакетики ванільного цукру
- 3 бутони гвоздики
- ½ лимона
Для замочування:
- 2 л води
- 2 ст. л. харчової соди
Приготування:
Із кавунових шкірок зрізаю темну зелену частину та залишки червоної м’якоті. Для варення краще брати товсті шкірки — вони добре зберігають форму й виходять пружними.
Нарізаю очищені шкірки невеликими кубиками або фігурними шматочками. Обов’язково зважую їх уже після очищення.
У великій мисці розчиняю 2 столові ложки соди у 2 літрах холодної води. Опускаю шкірки в розчин і залишаю на 3 години. За цей час кілька разів перемішую.
Після замочування дуже ретельно промиваю шкірки під холодною проточною водою, щоб повністю змити соду. Відкидаю на друшляк і даю стекти зайвій рідині.
У каструлю всипаю 1 кг цукру та вливаю 1 л води. Ставлю на вогонь і помішую, доки цукор повністю не розчиниться.
У гарячий сироп викладаю кавунові шкірки та перемішую. Доводжу до кипіння, зменшую вогонь і варю протягом 10 хвилин. Після цього вимикаю плиту та залишаю шкірки в сиропі на всю ніч.
Наступного дня знову доводжу варення до кипіння та варю на слабкому вогні 10 хвилин. Вимикаю плиту й залишаю масу повністю охолонути приблизно на 1,5 години.
Під час третього варіння додаю ванільний цукор, гвоздику та половину лимона, нарізану тонкими шматочками. Кісточки з лимона обов’язково видаляю.
Доводжу варення до кипіння та варю на слабкому вогні приблизно 1 годину. Шкірки періодично притискаю ложкою, щоб вони постійно залишалися в сиропі та рівномірно ним просочувалися.
Готові шматочки мають стати напівпрозорими, пружними та набути красивого бурштинового відтінку. Сироп не потрібно надто сильно уварювати — після охолодження він стане густішим.
Гаряче варення розкладаю у сухі стерилізовані банки, заливаю сиропом до самого верху та герметично закручую кришками. Після повного охолодження переношу на зберігання у прохолодне темне місце.
Узимку шматочки кавунових шкірок виходять пружними, ароматними та дуже схожими на домашні цукати.