Домашня томатна паста виходить густою, насиченою та натуральною — без крохмалю й магазинних загущувачів. Головний секрет полягає в тому, щоб спочатку відокремити зайву прозору рідину, а вже потім уварювати томатну масу. Завдяки цьому паста готується значно швидше, а ложка у ній справді стоїть.
Інгредієнти:
- 8 кг щільних м’ясистих помідорів
- 1¼ ч. л. лимонної кислоти
- приблизно 1¼ ч. л. солі — за бажанням
Найкраще підходять помідори сорту «сливка» або інші м’ясисті сорти. Великі салатні помідори містять багато соку, тому їх доведеться уварювати значно довше.
Приготування:
Помідори ретельно промиваю, видаляю плодоніжки та пошкоджені місця. Нарізаю великими шматочками й пропускаю через соковижималку або протираю через спеціальну насадку, яка відділяє шкірку та насіння.
Томатну масу переливаю у високу прозору посудину та залишаю приблизно на 1 годину. За цей час густа м’якоть відокремиться від прозорішої рідини.
Обережно збираю густу частину зверху. Рідину не виливаю — її можна використати для супу, соусу, підливи або заморозити невеликими порціями.
Другий спосіб відокремлення рідини:
Переливаю томатну масу у широку каструлю та опускаю в середину невелике сито. Через деякий час усередині сита починає збиратися прозора рідина.
Вичерпую її ополоником, доки у каструлі не залишиться переважно густа томатна маса. Цей спосіб особливо зручний, якщо потрібно переробити багато помідорів.
Ставлю каструлю на невеликий вогонь і варю томатну масу без кришки приблизно 1–1,5 години. Точний час залежить від сорту помідорів і кількості відокремленої рідини. Регулярно перемішую пасту, особливо біля дна, адже густа маса легко пригорає. За бажанням наприкінці додаю трохи солі.
Коли паста стане густою, подрібнюю її занурювальним блендером до однорідної консистенції. Після цього ще трохи прогріваю, постійно перемішуючи. Готова паста має збиратися на ложці щільною гіркою та практично не розтікатися. Гарячу томатну пасту розкладаю у чисті сухі банки, залишаючи зверху трохи вільного місця.
Рафіновану олію нагріваю приблизно до 70 °C. Вона має стати гарячою, але не повинна диміти. Наливаю поверх пасти зовсім трохи гарячої олії, щоб утворився тонкий суцільний шар. Він зменшує контакт поверхні пасти з повітрям.
Банки щільно закриваю кришками, охолоджую та ставлю у холодильник. Після відкривання щоразу набираю пасту лише чистою сухою ложкою.
Інший зручний варіант — розкласти пасту невеликими порціями та заморозити.
Томатна паста виходить настільки густою, що ложка справді стоїть. Вона надає борщу, соусам і підливам насиченого кольору та виразного помідорного смаку.
