Сьогодні хочу поділитися рецептом неймовірно смачного кетчупу з кабачків. За кольором, консистенцією та смаком його майже неможливо відрізнити від томатного. Він виходить густим, солодко-гострим, ароматним і чудово поєднується з м’ясом, картоплею, макаронами та домашньою піцою.
Рецепт особливо виручає, коли кабачків багато, а помідори цього року не вродили. Готую одразу три порції, адже до зими такий соус точно не залежується.
Домашній кетчуп із кабачків на зиму
Із однієї порції виходить приблизно 5–6 баночок об’ємом 450–500 мл. Кабачки потрібно зважувати вже очищеними від шкірки та великих насінин.
Інгредієнти:
- кабачки — 1,5 кг;
- цибуля — 500 г;
- сіль — 2 ст. л.;
- цукор — 400 г;
- томатна паста — 500 мл;
- оцет 9% — 200 мл;
- гвоздика — 2 бутони;
- духмяний перець — 2 горошини;
- сушений базилік — 1 ч. л.;
- чорний мелений перець — ⅓ ч. л.;
- гострий червоний перець — ½ ст. л.;
- копчена паприка — 1 ст. л.;
- хмелі-сунелі — 1 ст. л.
Приготування:
Кабачки добре промиваю. Якщо шкірка молода й ніжна, її можна залишити. Із більших або перестиглих кабачків обов’язково знімаю тверду шкірку та виймаю середину з великим насінням. Для рецепта відважую 1,5 кг уже повністю підготовленої м’якоті.
Цибулю очищаю. Кабачки та цибулю натираю на великій тертці. Щоб прискорити роботу, можна скористатися кухонним комбайном із відповідною насадкою.
Перекладаю натерті овочі у велику миску, додаю 2 столові ложки солі та ретельно перемішую. Залишаю на 2 години. Упродовж цього часу декілька разів перемішую масу, щоб кабачки рівномірно поєдналися із сіллю та пустили багато соку.
Сік не зливаю. Перекладаю кабачки разом із цибулею та всією рідиною у велику каструлю з товстим дном. Ставлю на плиту, доводжу до кипіння та варю 30 хвилин із відкритою кришкою. Періодично помішую, особливо біля дна.
Через пів години додаю цукор, томатну пасту та оцет. Кількість цукру може здатися великою, але саме він створює характерний солодко-пряний смак кетчупу. Оцет і сіль добре врівноважують солодкість.
Томатну пасту раджу вибирати густу, насиченого червоного кольору та без крохмалю. Від її якості значною мірою залежать колір, консистенція та кінцевий смак соусу.
Усе ретельно перемішую та додаю спеції: гвоздику, духмяний перець, базилік, чорний і гострий перець, копчену паприку та хмелі-сунелі.
Знову доводжу кабачкову масу до кипіння та варю ще 15 хвилин на невеликому вогні. Постійно помішую дерев’яною або силіконовою лопаткою, тому що густий кетчуп може швидко пристати до дна. Якщо маса починає сильно бризкати, прикриваю каструлю кришкою, залишивши невелику щілину для виходу пари.
Із готової маси дістаю бутони гвоздики та горошини духмяного перцю. Якщо їх не вдалося знайти, нічого страшного — після подрібнення вони практично не відчуватимуться.
Не знімаючи каструлю з мінімального вогню, ретельно перебиваю масу занурювальним блендером. Подрібнюю доти, доки кетчуп не стане повністю однорідним, гладким і блискучим.
Після подрібнення ще раз доводжу кетчуп до активного кипіння та проварюю 3–5 хвилин, постійно помішуючи.
Гарячий кетчуп розливаю в сухі стерилізовані банки, залишаючи приблизно 1 см до краю. Витираю горлечка та закриваю прокип’яченими кришками.
Для надійнішого зберігання встановлюю наповнені банки у каструлю з гарячою водою та стерилізую після закипання:
- банки 450–500 мл — 15 хвилин;
- банки об’ємом 1 л — 20 хвилин.
Після стерилізації герметично закриваю банки, ставлю вертикально та накриваю теплою ковдрою. Залишаю до повного охолодження, а потім переношу в прохолодне темне місце.
Після першої проби я вирішила готувати одразу три порції. Дуже смачний!